Історія Прилуцької міської бібліотеки для дітей

ім. Павла Білецького-Носенка.

Прилуцька міська бібліотека для дітей була створена у 1922 році і зараз є однією з найстаріших бібліотек України. Спочатку вона працювала під одним дахом з міською бібліотекою для дорослих в будинку № 273 по вулиці Київський.

За час свого існування бібліотека декілька разів міняла свою адресу та місцезнаходження. З листопада 1926 року до 1941 року бібліотека була розміщена у Міському палаці піонерів, де займала три кімнати. На той час вона складалася з читального залу та загального абонементу. Тоді користування бібліотекою було платним, дітям і учням воно обходилося 10 копійок на рік. Під час Великої Вітчизняної війни та окупації міста фашистськими військами фонд бібліотеки, облікові документи та приміщення повністю згоріли, тому немає можливості з’ясувати статистичні дані за той період.

В кінці 1944 року бібліотека для дітей була знову відкрита. Але розташована вона була у вологому, темному напівпідвальному приміщенні, яке зовсім не відповідало санітарним вимогам. У тяжкі часи для створення основи фонду частину книг передала бібліотека для дорослих ( 735 примірників), а решту подарували читачі.

Одразу після закінчення війни почали поповнюватися бібліотечні фонди. В інвентарній книзі за 1945 рік облікові записи розпочинаються енциклопедичними словниками видання Ф.А.Брокгауза та І.А. Ефрона. На кінець 1945 року фонд бібліотеки становив 1725 примірників. Для покращення умов обслуговування читачів для бібліотеки знову виділили кімнату у Палаці піонерів. На той період штат бібліотеки складався із трьох працівників: завідуючої бібліотекою Лідії Петрівни Прокопенко, завідуючої абонементом Ольги Антонівни Сірої та бібліотекаря читального залу Івана Гавриловича Ленця.

У 1950 році керівництво міста надало дитячій бібліотеці окреме приміщення по вулиці Київській, 273, яке вона у 20-ті роки ділила з міською бібліотекою для дорослих. Саме в цей час значно збільшилася кількість читачів та книжковий фонд. Він складав 47170 примірників на 01 січня 1960 року. Штат бібліотеки розширився до 7 працівників. У 60-ті роки до бібліотеки прийшли фахівці з вищою бібліотечною освітою: Михайло Васильович Мелащенко, Таїсія Дмитрівна Павленко, Людмила Миколаївна Ясиновська та Лідія Григорівна Коваленко, яка невдовзі очолила колектив бібліотеки.

Більше, як п’ятдесят років працювала дитяча бібліотека в центрі міста. З часом постала проблема капітального ремонту будівлі і тому було прийняте рішення про переїзд дитячої книгозбірні до колишнього приміщення дитячого садочка по вул. Іванівській, № 57. На початку 2004 року бібліотека запрацювала в нових умовах.

Працівники бібліотеки власними зусиллями створили музейні кімнати народознавства та земляка-письменника П.Білецького-Носенка, у яких проводилися екскурсії, бібліотечні уроки, а ще тут постійно діяла невелика картинна галерея, де представляли свої роботи й відомі художники, і юні таланти. Фасад приміщення за своїм смаком розмалювали читачі бібліотеки під керівництвом творчої групи учасників Міжнародного проекту «Модель ХХІ», яку очолила завідуюча бібліотекою Ольга Федорівна Лукаш. Під її керівництвом колектив бібліотеки у складі Людмили Піддяченко, Наталії Дроботько, Любові Нехайчик, Лариси Сахбані, Вікторії Тимофієвої та Ольги Костенко у 2006 році став переможцем обласного конкурсу «Краща бібліотека року». В рамках міжнародного проекту «Модель ХХІ» за сприяння Швейцарської культурної програми в країнах Південно-Східної Європи та України дитяча бібліотека видала у 2005 році комплект листівок «Прилуки в часі», у 2006 році – книгу з диском «Це серйозно» в якій розміщено дитячі вірші місцевих поетів та малюнки до них юних прилуцьких художників.

31 травня 2012 року тридцять перша сесія Прилуцької міської ради прийняла рішення про присвоєння Прилуцькій міській бібліотеці для дітей ім’я Павла Білецького-Носенка.

27 червня 2012 року відбулося новосілля дитячої бібліотеки. Вона отримала приміщення знову у центрі міста за адресою: Київська, 257. На відкритті були присутні міський голова Прилук Юрій Беркут, губернатор Чернігівщини Володимир Хоменко, депутат Чернігівської обласної ради Микола Рудьковський та почесний громадянин міста, меценат Юрій Коптєв. В оновленому приміщенні колектив бібліотеки, який з 2011 року очолює Євгенія Гнатів, зберіг кращі надбання та традиції дитячої бібліотеки, збагативши та розширивши можливості виховання культури читання у поєднанні з грою на дитячому бібліомайданчику, який працює у дворі бібліотеки.

Сторітелінг "Жила - була бібліотека..."

Давним-давно, ще в далекому 1922 році ХХ століття, на тихих берегах Удаю, порослих рогозою та верболозом, жило-було собі мальовниче містечко з біленькими хатинками, яке влітку потопало в квітах чорнобривців та майор, а на вулицях, з ранку і до пізнього вечора, було повно дітвори, що грали в козаків-розбійників, квача та піжмурки.

І ось містом пролетіла приголомшлива новина, нечувана, небачена досі – на головній вулиці міста, яка в той час звалася Олександрівська (а нині Київська), в будинку № 273, в якому зовсім недавно жив заможний чоловік - Веніамін Рабинович – власник тютюнової фабрики – відкрилася для простої малечі міста хата-читальня.

В ті часи книга для дітей була розкішшю, великим щастям, бо іграшки були лише ті, що робилися татом чи мамою, або були власного виробництва, а телебачення та комп’ютера взагалі не існувало.

Тож у місті не було жодної дитини, яка б залишилася байдужою до тієї події. Кожного дня до бібліотеки шикувалася черга галасливої малечі, які понад усе хотіли читати.

Звісно, що бібліотека дитяча, то й життя в неї було веселе та цікаве. І одного дня вирішила наша книгозбірня мандрувати містом. Набридло їй тіснитися в одній кімнаті будинку Рабиновича, і осінньої пори 1926 року вона переселилася до справжнього палацу, але не короля та королеви, а палацу піонерів. Гарний читальний зал і абонемент, затишні кімнати були обладнані бібліотечними меблями. І що не день, то свято: ранки, зустрічі, бесіди, на які запрошувала маленьких прилучан бібліотечних справ майстер - пані Ольга Антонівна Сіра.

Та все скінчилося в перші місяці війни, дитяча бібліотека згоріла дотла.

1944 рік. Ще гримить війна, а книгозбірня вже відновила свою роботу. В темному, вологому підвалі книги, подаровані читачами, розкладали на ослонах різної форми й величини.

На щастя, так тривало недовго. І після війни бібліотека знову переходить до палацу…. піонерів. І, звичайно, умови були непростими. Не вистачало меблів, книг, в холодну пору замерзало чорнило, але це було зовсім не важливо, бо бажання читати було сильнішим від усіх негараздів.

І бібліотека поступово стала однією з кращих, завдяки людям, які віддано служили її величності книзі.

Та ми ж не забули, що вона мандрівниця, тож згодом повернулася знову в будинок Веніаміна Рабиновича, звідки й починала, власне, своє життя. А потім, погостювала деякий час на вулиці Іванівській, 57, і нарешті, осіла, можливо, назавжди, а, можливо, і ні, бо вона ж-бо мандрівниця, ось саме в стінах цього будинку. І нині разом з нами святкує тиждень дитячого читання.


Кiлькiсть переглядiв: 136

Коментарi

  • GregoDadeomy

    2016-10-07 23:53:29

    Fluconozole Dogs Cialis 20mg Suisse Levitra Cialis A Basso Costo [url=http://bakgol.com]comparatif viagra cialis levitra[/url] Para Que Sirve La Viagra Yahoo Prezzo Cialis Levitra I Want To Buy 500 Mg Metronidazole Costo Cialis One Day Acquisto Viagra O Cialis [url=http://drugsor.com]how to get a free trial of levitra[/url] Traductor Propecia Finasteride 5 Mg Propecia Cephalexin Lifelearn Cvs Ciallis [url=http://shopbestmedrxed.com]cialis[/url] Zithromax For Skin Infections Propecia Black Hair [url=http://buykamagraquick...